Перевірка 284 сайтів Рунету виявила проблеми з поштою, DNS і захистом даних
Перевірка 284 сайтів великих російських організацій виявила проблеми з DMARC, DNS, застарілими бібліотеками та сторонніми сервісами. Автоматично виявлені проблеми потребують ручної перевірки.
9 листопада 2026 року автор матеріалу на Habr розповів про перевірку 284 сайтів великих російських організацій — від банків і магазинів до вишів і державних установ. Його утиліта шукала проблеми в налаштуваннях пошти, DNS, серверів і залежностей, а також розбіжності з політиками обробки персональних даних. У 66 із 275 доменів, для яких вдалося отримати дані про DMARC, запис був відсутній або містив p=none — це 24%. Власникам сайтів варто перевірити налаштування: автоматично виявлена проблема ще не доводить, що сайт зламали або що він порушує закон.
Пошта й піддомени: що залишилося без нагляду
Із 275 доменів 22 не мали запису DMARC, ще 44 мали політику p=none: вона дає змогу збирати звіти, але не вимагає блокувати листи, які не пройшли перевірку. У 108 доменів була політика p=quarantine, у 101 — p=reject. Ці записи встановлюють правила для серверів, що приймають пошту, але автор не перевіряв, чи доставляються конкретні листи.
Навіть захист основного домену не завжди поширювався на піддомени. Автор знайшов 42 випадки з sp=none: для листа з основного домену може діяти сувора політика, а для листа з піддомену — ні. Тому під час перевірки не можна обмежуватися значенням p=.
Інший ризик пов’язаний із закритими проєктами. П’ять піддоменів вказували на хмарні ресурси, яких більше не існує: чотири — в AWS і DigitalOcean, один — на хмарне сховище. Якщо ресурс вдасться знову зареєструвати, за адресою компанії потенційно може відкритися чужа сторінка. Автор не намагався зайняти ці ресурси й позначає такі випадки як можливе захоплення піддомену, яке потрібно підтвердити вручну.
Застарілий код і сторонні підключення
Прочитати сторінки вдалося на 170 сайтах; решта обмежували доступ роботу. На 24% доступних сайтів утиліта виявила старі версії JavaScript-бібліотек із відомими вразливостями, зокрема jQuery 1.10, 1.11, 1.12 і 2.2. Сама наявність такої версії не означає, що вразливістю можна скористатися: усе залежить від того, як сайт використовує бібліотеку. Але це привід перевірити залежності, а не залишати їх без уваги до наступного редизайну.
На 57% сайтів не було HSTS, а 31% серверів приймали TLS 1.0 або 1.1. Термін дії сертифікатів 12 сайтів мав закінчитися протягом двох тижнів на момент перевірки. Коректну політику безпеки вмісту CSP автор знайшов лише на двох сайтах зі 184. Кожен із цих результатів потребує перевірки на конкретному сервері; разом вони показують, скільки налаштувань залишається поза звичайною роботою над сторінками.
На 51% сайтів серед сторонніх сервісів були іноземні, найчастіше — Google Analytics. У 31% випадків опис обробки даних у політиці конфіденційності не збігався з тим, які сервіси завантажувала сторінка. За спостереженнями автора, IP-адреса, а іноді й файли cookie передаються стороннім сервісам уже під час відкриття сайту. Матеріал розглядає це в контексті російського 152-ФЗ і вимоги заздалегідь повідомляти Роскомнагляд про транскордонне передавання даних. Але саме по собі підключення скрипту не замінює юридичної оцінки дій конкретної компанії.
Що перевірити власнику сайту
Почати можна з поштових доменів: звірити всі сервіси, які надсилають листи від імені компанії, із налаштуваннями SPF і DMARC, а потім вивчити звіти. Автор пропонує переходити від p=none до p=quarantine, а потім до p=reject і окремо перевірити піддомени. Якщо одразу ввімкнути reject, не розібравшись із власними розсилками, частина листів може перестати доходити.
Наступний крок — зіставити DNS-записи з чинними проєктами й прибрати записи, що ведуть до закритих хмарних ресурсів. Розробникам варто перевірити версії бібліотек, TLS, HSTS і CSP. Маркетологам і тим, хто відповідає за персональні дані, — разом переглянути встановлені лічильники й текст політики. Зміну на сторінці легко пропустити, якщо документ оновлюють окремо від сайту.
Результати мають свої обмеження: частина сторінок закрита для робота, можливе захоплення піддоменів не підтверджували, займаючи ресурси, а точність утиліти на реальних сайтах поки не виміряли за результатами ручної розмітки. Перший зведений звіт авторові довелося виправити через неправильний знаменник під час розрахунку частки одного зі сценаріїв фішингу. Тому перед внесенням змін корисно звіряти докази зі звіту — DNS-записи, заголовки відповіді й адреси скриптів — із поточним станом сайту.
Моя думка: звіт потрібен для роботи, а не для тривоги
Я б не перетворював ці відсотки на рейтинг небезпечних компаній. Вибірка неоднорідна, частина сторінок недоступна сканеру, а застаріла бібліотека й атака, яку можна здійснити, — різні речі. Корисніше створити конкретні завдання, результати яких можна перевірити, і призначити відповідальних за пошту, DNS, серверні налаштування, залежності та сторонні скрипти.
Мене більше насторожує розрив між командами. Якщо маркетолог додає лічильник, юрист оновлює політику, а розробник змінює сторінку й ніхто не звіряє результат, документ перестає описувати сайт. Сканер здатен вказати на невідповідність; вирішувати, що виправляти, усе одно мають люди.
Джерела
Звідки новина. Текст — переказ своїми словами, факти — з джерела, думка — автора.
фулстек-розробник
Оптимізую вебзастосунки й займаюся серверною частиною невеликих сервісів. В обговореннях намагаюся відрізняти «швидко для демо» від «надійно за рік».
Усі публікації автораСхожі статті
Критичних вразливостей відкритого ПЗ побільшало майже вп’ятеро
Із січня до вересня 2026 року в базі CodeScoring з’явилося майже вп’ятеро більше відомостей про критичні вразливості відкритого ПЗ, ніж роком раніше. Власникам сайтів і командам варто перевірити версії компонентів.
У ядрі PHP виправили вразливості, що дають змогу віддалено виконувати код
У ядрі PHP виправили вразливості, які могли призвести до віддаленого виконання коду та читання пам’яті процесу. Власникам сайтів варто перевірити версію PHP і встановити оновлення безпеки.
Злам інфраструктури зон .gh, .sl і .as дав змогу випустити TLS-сертифікати для чужих доменів
Злам інфраструктури доменних зон .gh, .sl і .as дав зловмисникам змогу змінити DNS-записи й отримати чужі HTTPS-сертифікати, зокрема для доменів Google. Компанія заблокувала їх у Chrome і радить власникам сайтів перевірити журнали CT.
Обговорення 4
Йонас Фогель
Цікаво, як ви відокремлювали справді ризикові випадки від тих, де автоматична перевірка лише підсвітила налаштування для ручного розбору? Наприклад, p=none може бути свідомим етапом переходу на жорсткішу політику — чи враховував сканер таку можливість?
Ніколае Ністор
У нас p=none на одному домені справді був проміжним кроком: спершу збирали звіти й знаходили легітимні розсилки, про які команда вже забула, а потім переходили до quarantine. Тому сам прапорець у скані я б трактував як привід перевірити звіти та план міграції, а не як готовий висновок про ризик; без контексту автоматична оцінка тут легко дає хибну тривогу.
Ееро Лайне
у своєму навчальному проєкті теж спершу лишив p=none, бо не був певен, чи всі листи йдуть через відомий сервіс — і добре, що не ввімкнув quarantine навмання, інакше міг би відрізати потрібні листи. після перевірки звітів стало видно, що саме ще треба налаштувати; сканер тут радше список питань для розбору, а не вирок домену
Томас Вайткус Автор публікації
Ні, сам запис p=none сканер не може відрізнити від свідомого перехідного етапу — він лише фіксує, що політика не вимагає карантину чи відхилення листів. Тому 22 домени без DMARC і 44 з p=none — це сигнали для ручної перевірки, а не автоматично підтверджені інциденти; важливо ще зіставити їх із поштовим потоком і планом поступового посилення політики.