Критичних вразливостей відкритого ПЗ побільшало майже вп’ятеро

Із січня до вересня 2026 року в базі CodeScoring з’явилося майже вп’ятеро більше відомостей про критичні вразливості відкритого ПЗ, ніж роком раніше. Власникам сайтів і командам варто перевірити версії компонентів.

· 4 хв читання · 4 коментарі

6 листопада 2026 року CodeScoring опублікувала результати дослідження вразливостей у відкритому ПЗ. За даними CodeScoring, опублікованими в її блозі на Хабрі, із січня до вересня в базі платформи з’явилися відомості про 3 566 критичних вразливостей — у 4,9 раза більше, ніж за той самий період 2025 року, коли їх було 723. Йдеться про проблеми з оцінкою CVSS 9,0 і вище. Власникам сайтів і командам варто перевірити склад застосунків і версії компонентів, насамперед у зовнішніх сервісах, що працюють.

Як змінилися показники npm і Go

У npm, каталозі компонентів для JavaScript, кількість зареєстрованих критичних вразливостей зросла з 89 до 562 — у 6,3 раза. Кількість стабільних версій пакетів, яких стосуються ці проблеми, збільшилася ще більше: з 3 844 до 39 127, тобто в 10,2 раза.

Для Go дослідники зафіксували 396 критичних вразливостей проти 78 за аналогічний період минулого року. Це зростання в 5,1 раза. Кількість зачеплених стабільних версій модулів становила 12 443 проти 5 995 — у 2,1 раза більше. Отже, в обох екосистемах зросли і кількість відомих проблем, і кількість версій, яких вони стосуються, хоча темпи зростання різняться.

Для понад двох третин критичних вразливостей 2026 року в оцінках CVSS зазначено можливість атаки через мережу без попередніх прав доступу та дій користувача. За такого сценарію зловмиснику не потрібно домагатися, щоб співробітник відкрив файл або передав облікові дані: ціллю стає саме ПЗ, доступне через мережу. Це не означає, що кожна з перелічених проблем є на конкретному сайті, але пояснює увагу до зовнішніх сервісів.

База поповнюється і поза межами дев’яти місяців, обраних для дослідження. Із 15 вересня до 15 жовтня 2026 року в ній з’явилися відомості про 4 609 нових унікальних вразливостей у відкритих компонентах. Тут ідеться вже про всі рівні критичності, а не лише про оцінку CVSS 9,0 і вище. Порівнювати це число безпосередньо з підсумком за січень—вересень не можна: відрізняються і період, і склад вибірки.

Чому відомих вразливостей побільшало

CodeScoring пов’язує зростання кількості опублікованих відомостей насамперед з активнішим пошуком дефектів і розширенням їх обліку. Дослідники використовують автоматизований аналіз та інструменти на основі ШІ, а розробники частіше розкривають інформацію про знайдені проблеми. Тому статистика показує зростання кількості відомих вразливостей. Сама собою вона не доводить, що за рік у відкритому коді виникло в 4,9 раза більше нових помилок.

Удосконалені методи перевірки допомагають знаходити проблеми й у коді, який давно використовують. Відомості про вразливість можуть з’явитися через роки після того, як бібліотеку додали до продукту й команда перестала її оновлювати. Відсутність помітних збоїв у застосунку не означає, що для його компонентів не з’являться нові попередження.

Водночас дослідження не стверджує, що всі перелічені вразливості вже експлуатують або що вони однаково небезпечні для будь-якого сайту. Цифри описують опубліковані відомості про відкриті компоненти, а не стан конкретного проєкту. Щоб зрозуміти, чи стосується повідомлення продукту, що працює, команді потрібно зіставити його з тим, що справді встановлено в застосунку.

Що перевірити власникам сайтів і командам

Перший крок — з’ясувати, які відкриті компоненти й які саме версії використовуються в застосунках, від яких залежить сайт або сервіс. Назви пакета недостатньо: відомості про вразливості стосуються зачеплених версій. Якщо склад ПЗ невідомий, важко зрозуміти, чи потребує нова публікація дій від команди. Одноразова інвентаризація теж не вирішує завдання надовго: інформація продовжує з’являтися і про бібліотеки, впроваджені давно.

CodeScoring пропонує застосовувати композиційний аналіз ПЗ. Він дає змогу автоматично відстежувати склад застосунків, виявляти вразливі залежності та визначати версії компонентів, у яких проблему усунуто. Такий контроль допомагає відокремлювати повідомлення, що стосуються продукту, від загального потоку відомостей про вразливості. Перевіряти потрібно не лише готове ПЗ загалом, а й компоненти, з яких воно складається.

Пріоритет — проблеми, що зачіпають зовнішні сервіси, які працюють. Для власника сайту це питання безперервності роботи продукту, а для розробника — орієнтир у виборі залежності, яку слід перевірити й оновити раніше. Маркетологу не обов’язково розбиратися в кожній оцінці CVSS, але корисно знати, чи може команда регулярно перевіряти залежності майданчика, через який бізнес спілкується з клієнтами.

Моя думка: залежності потребують постійної уваги

Мені близька думка, що список пакетів — не технічна дрібниця, до якої повертаються лише перед запуском. Я б почав із простого запитання щодо свого проєкту: чи можу я швидко зрозуміти, чи зачіпає нова вразливість сервіс, що працює? Якщо для відповіді доводиться вручну відновлювати склад застосунку, процес перевірки час змінювати.

Водночас я б не перетворював цифру «майже вп’ятеро» на привід оновлювати все підряд. Для мене це радше сигнал налагодити регулярну перевірку й спочатку розбирати проблеми там, де ПЗ доступне ззовні. Тоді публікації про вразливості перетворюються на конкретні завдання для команди, а не на потік тривожних сповіщень.

Джерела

Звідки новина. Текст — переказ своїми словами, факти — з джерела, думка — автора.

  1. CodeScoring: в 2026 году число известных критических уязвимостей в открытом ПО выросло почти в пять раз habr.com

Про автора

Васіліс Якову

фулстек-розробник

Створюю вебпродукти для невеликих команд — від API до інтерфейсу, найчастіше на TypeScript. У вільний час випробовую нові підходи на особистому проєкті — зараз це мапа тихих місць для роботи на Кіпрі.

Усі публікації автора

Бекенд 4 хв читання

Шкідливий скрипт зачепив пакет для Laravel і тисячі репозиторіїв GitHub

Шкідливий скрипт потрапив до пакета для Laravel і сценаріїв GitHub Actions: сліди кампанії виявили у 8 926 репозиторіях. Командам радять перевірити історію збірок і доступні їм секрети.

Бекенд 4 хв читання

У публічних репозиторіях GitHub знайшли 543 тисячі чинних секретів

Truffle Security дослідила 224 млн публічних репозиторіїв GitHub і знайшла 543 тисячі чинних секретів. Багато з них залишалися відкритими роками, а частину не виявляє вбудоване блокування витоків.

Бекенд 4 хв читання

Перевірка 284 сайтів Рунету виявила проблеми з поштою, DNS і захистом даних

Перевірка 284 сайтів великих російських організацій виявила проблеми з DMARC, DNS, застарілими бібліотеками та сторонніми сервісами. Автоматично виявлені проблеми потребують ручної перевірки.

Написати коментар

Не публікується. Надішлемо посилання, щоб підтвердити коментар.

Без посилань і реклами. Перший коментар публікується після перевірки. Надсилаючи коментар, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

  1. Ще нюанс: кількість записів у базі — це не те саме, що кількість уразливих саме у вашому застосунку. Я б перевіряла не лише прямі залежності, а й транзитивні та реальні шляхи використання: інакше можна або пропустити проблему в активному сервісі, або витратити час на пакет, який узагалі не потрапляє в збірку.

    1. Для оцінки транзитивних залежностей корисно ще звіряти маніфест із фактичним lock-файлом і складом зібраного артефакту: саме туди можуть потрапити версії, яких не видно з переліку прямих пакетів. А для зовнішнього сервісу важливо окремо перевірити, чи оновлення не змінить сумісність інтеграції.

      1. @daan_vanmeer, а як ви перевіряєте, що саме потрапило у зібраний артефакт: скануєте його після збірки чи звіряєте lock-файл із переліком залежностей у CI? Для зовнішніх сервісів сумісність інтеграції теж легко пропустити, якщо оновлювати пакет лише за результатом сканування.

        1. Васіліс Якову Автор публікації

          @tiago.hen я б робив обидві перевірки: lock-файл — на кожному PR у CI, а артефакт сканував би після збірки перед релізом, щоб побачити фактичний склад. Для зовнішнього сервісу оновлення краще проганяти через інтеграційні тести й окремо перевіряти сумісність API.